ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

22.01 – День Соборності України

Свято, встановлене «…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…», згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» № 42/99 від 21 січня 1999 р. Акт Злуки УНР та ЗУНР було проголошено 22 січня 1919 р. на Софійській площі у Києві.

Цього дня також згадують проголошення незалежності Української Народної Республіки ІV-им Універсалом Української Центральної Ради від 22 січня 1918 р.

27.01 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у 2005 р. Вшановується щорічно в день звільнення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (м. Освенцим, Польща) військами 1-го Українського фронту в 1945 р. Саме у цьому таборі нацисти вбили близько 1 млн євреїв, а також поляків, ромів, українців, радянських військовополонених. Україна на державному рівні відзначає цей день  з 2012 р., згідно з постановою Верховної Ради України «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру».

29.01 – День пам’яті героїв Крут

Бій під Крутами (нині Чернігівська область) відбувся 29 січня 1918 р. під час більшовицької інтервенції в Україну. Агресору протистояли військові формування Української Народної Республіки. Значну частину її захисників складали добровольці – студенти Українського народного університету, Київського університету, гімназисти. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, вже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно. Наймолодшим полеглим було лише 16 років.

Цей бій став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було призупинено.

20.02 – День героїв Небесної Сотні

Вшановується щорічно згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 р. «Небесною Сотнею» називають 104-х протестувальників, які загинули під час Революції Гідності та акції Євромайдану у грудні 2013 – лютому 2014 рр. Пік протистояння між українським народом і тодішнім режимом припав саме на 20 лютого. 21 лютого 2014 р. Верховна Рада України визнала загиблих мітингувальників Майдану жертвами.

Дату встановлено на підтримку ініціатив громадськості та «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 р. – лютий 2014 рр.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

26.02 – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастопіль

Згідно з Указом Президента України від 26 лютого 2020 р., пам’ятна дата встановлена з метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Криму, у відстоюванні територіальної цілісності України. Саме 26 лютого 2014 р., за умов анексії Криму російською федерацією, кримські татари організували мітинг на підтримку територіальної цілісності України в м. Сімферополь.

24.04 – День пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії

Геноцид вірмен – навмисне цілеспрямоване фізичне винищення вірменського народу, що відбулося на території Османської імперії та Турецької республіки з 1915 до 1923 рр. 24 квітня 1915 р. турецькою владою було заарештовано понад 5 500 вірмен, зокрема 235 представників вірменської еліти. Більшість з них було вбито. Жертвами геноциду стали близько 1,5 млн вірмен.

Дії влади Османської імперії (Турецької республіки) щодо вірменського народу визнані геноцидом на законодавчому рівні багатьма країнами світу (зокрема, Бельгією, Ватиканом, Польщею, Португалією, США, Францією, ФРН, Швецією та ін.), Європарламентом, Комісіями ООН, Міжнародною асоціацією дослідників геноциду тощо.

26.04 – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

Запроваджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 8 грудня 2016 р. Встановлюючи цю пам’ятну дату, Генасамблея зазначила, що «відчуваються досі, через тридцять років, серйозні довготривалі наслідки Чорнобильської катастрофи, а також, в зв’язку з цим, зберігаються потреби постраждалих місцевих громад і територій», і запропонувала «всім державам-членам, відповідним установам системи Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціям, а також представникам громадянського суспільства відзначати цей день». Ця подія – нагадування про небезпеку використання атомної енергетики, про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.

08.05 – День пам’яті та примирення

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 р. 8 травня проголошено Днем пам’яті та примирення, присвяченого жертвам Другої світової війни. В Україні відзначається з 2015 р. з метою вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності.

09.05 – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Пам’ятна дата встановлена відповідно до ухваленого Верховною Радою України закону від 09 квітня 2015 р. «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» у рамках пакету законів про декомунізацію. Відзначення Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, діалог навколо складних сторінок минулого, перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

14.05 – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Пам’ятна дата встановлена згідно з постановою Верховної Ради України від 02 лютого 2021 р. «Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни», на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які, «ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту». На окупованій території України допомога євреям була набагато небезпечнішою, аніж в країнах Західної Європи, окупованих нацистською Німеччиною. Гітлерівці карали не тільки ту людину, яка допомагала, але й усю її родину.

Україна займає четверте місце в світі (після Польщі, Нідерландів та Франції) за кількістю Праведників народів світу (2 673 особи на 01.01.2021 р.).

15.05 – День пам’яті жертв політичних репресій

Встановлено Указом Президента України від 21 травня 2007 р. з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства. Терор носив цілеспрямований, організований характер та уразив практично всі верстви української нації – інтелігенцію, військовиків, політиків, діячів церкви, культури та мистецтва, селянство.

За період Великого терору 1937–1938 рр. на території УРСР, за оцінками істориків, комуністичним режимом було засуджено майже 200 тис. осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць і таборів.

18.05 – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Відзначається в річницю депортації кримських татар 1944 р., у результаті якої з Кримського півострову були виселені 180 014 осіб. Переважна частина депортованих була відправлена до спецпоселень в Узбекистані, частина – у табори ГУЛАГу. Лише протягом року від голоду, хвороб та виснаження, за мінімальними підрахунками, загинуло понад 30 тис. кримських татар. У 2015 р. Верховна Рада України визнала дії радянської влади щодо кримських татар геноцидом кримськотатарського народу.

28.07 – День хрещення Київської Русі – України

Державна пам’ятна дата на честь хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Встановлена в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі, згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка «Про День хрещення Київської Русі – України» № 668/2008 від 25 липня 2008 р.

02.08 – Міжнародний день пам’яті нацистського геноциду ромів

Під час Другої світової війни нацистами та їх прибічниками було знищено понад 90 % ромського населення Австрії, Німеччини, Естонії. Внаслідок каральних акцій німецької окупаційної влади в Україні було знищено близько 20 тис. ромів. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 р. у газових камерах нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау було вбито майже 3 тис. ромів. Загалом, із 23 тис. ромів, депортованих з 14 країн Європи, у таборі загинуло понад 20 000 осіб. За різними підрахунками, жертвами геноциду ромів у роки Другої світової війни стали до 500 тис. осіб, або понад 25 % довоєнного ромського населення Європи.

В Україні день пам’яті вшановується з 2004 р.

23.08 – Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно у день підписання пакту Молотова-Ріббентропа в 1939 р. Цей документ зафіксував змову між двома тоталітарними режимами та відкрив шлях до початку Другої світової війни. У таємному протоколі до цього договору тоталітарні режими поділили сфери впливу в Європі. Їхні домовленості передбачали ліквідацію низки країн – Польщі, Литви, Латвії, Естонії. За тиждень після укладення Пакту, 1 вересня 1939 р., нацистська Німеччина вторглася у Польщу, розпочавши Другу світову війну.

29.08 – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність

Встановлено у 2019 р. з метою вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та увічнення їхнього героїзму. Пам’ятна дата встановлена як нагадування про одну з найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію. 29 серпня 2014 р. під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості, і ворожі збройні сили впритул розстріляли колони українських військових. Тоді було вбито, за офіційними даними, 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

29.09 – День пам’яті жертв Бабиного Яру.

Цього дня увічнюють пам’ять про трагедію Бабиного Яру – символу Голокосту в Україні. 29 та 30 вересня 1941 р. нацистська зондеркоманда 4а айнзатцгрупи С розстріляла в урочищі Бабин Яр 33 771 єврея, знищивши практично повністю єврейську громаду Києва. За час нацистської окупації у Бабиному Яру було розстріляно понад 100 тис. людей: євреїв, ромів, душевнохворих, радянських військовополонених, українських націоналістів, священнослужителів.

13.10 – День пам’яті жертв розстрілів у Ботанічному саду Дніпропетровська

13–14 жовтня 1941 р. відбулася масштабна акція знищення нацистами єврейського населення Дніпропетровська (нині Дніпра), внаслідок якої від 11 до 13 тис. осіб були розстріляні. Зібрані поблизу центрального універмагу колони людей вулицею Карла Лібкнехта (нині Михайла Грушевського) спрямовувались до балки, розташованої на території міського Ботанічного саду. Розстріли тривали два дні з перервою на ніч. Лише окремим людям вдалося врятуватися від смерті. Протягом окупації міста (серпень 1941 – жовтень 1943 рр.) нацисти та їхні поплічники позбавили життя близько 20 тис. євреїв-мешканців Дніпропетровська.

14.10 – День захисників і захисниць України

Свято «День захисника України» було встановлене указом Президента України від 14 жовтня 2014 р. з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу. Одночасно із цим скасовувалась радянська традиція святкувати так званий «День захисника Вітчизни» 23 лютого. У липні 2021 р. законопроєктом № 2325 «День захисника України» перейменовано на «День захисників та захисниць».

28.10 – День визволення України від нацистських загарбників

Відзначається щорічно в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. 27 жовтня 1944 р. було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті – сучасного західного кордону України.

25.11 – День пам’яті жертв Голодомору

Вшановується щорічно в четверту суботу листопада. Жертвами штучно створеного комуністичною владою Голодомору 1932–1933 рр., за різними підрахунками, стали від 3 до 7 млн українців, а також росіян, поляків, євреїв, болгар, німців та представників інших етнічних груп, які мешкали у національних районах на території УСРР.

У 2006 р. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932–1933 рр. геноцидом українського народу. Також геноцидом такі дії радянської влади визнали багато країн світу як на державному (Австралія, Ватикан, Грузія, Естонія, Канада, Молдова, Німеччина, Литва, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина та ін.), так і регіональному рівнях (Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, США та ін.). 15 грудня 2022 р. Європейський парламент ухвалив відповідну резолюцію, яка визнає Голодомор, спричинений радянським режимом в Україні у 1932–1933 рр., геноцидом.

09.12 – Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду

У вересні 2015 р. Генеральна Асамблея ООН постановила проголосити 09 грудня Міжнародним днем пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цього злочину з метою вшанування пам’яті людей, які стали жертвами геноциду, та запобігання подібних злочинів у майбутньому. Саме 09 грудня 1948 р. була прийнята Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, яка стала одним із перших міжнародно-правових документів з прав людини.

ЄВРЕЙСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА ТА ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

07.03 – Пурім

Свято на згадку про порятунок перських євреїв від винищення їх Аманом, улюбленцем перського царя Ахашвероша в V ст. до н. е. У це свято прийнято читати сувій Естер (біблійна книга) і веселитися. Традиційна святкова страва – гоменташі (трикутне печиво).

06–07.04, 12–13.04 – Песах

Свято на згадку про Вихід єврейського народу з Єгипту й звільнення з рабства. Починається 14-го дня місяця нісана та святкується протягом семи днів в Ізраїлі та восьми днів за його межами. Перші й останні два дні свята – вихідні.

18.04 – День пам’яті Катастрофи і героїзму (Йом га-Шоа)

День пам’яті й жалоби в Ізраїлі та за його межами був встановлений Кнесетом 27 нісана за єврейським календарем у 1951 р. Це 6-й день після закінчення свята Песах і за тиждень перед Йом га-Зікарон і Днем Незалежності. Близькість цих дат символізує шлях єврейського народу до відродження держави. Цього дня по всьому світу згадують 6 млн євреїв, які стали жертвами нацизму в Другій світовій війні. Відзначається щороку запалюванням шести свічок в синагогах і звучанням сирен, під час яких завмирає весь Ізраїль.

24.04 – День пам’яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору (Йом га-Зікарон)

Ізраїльський державний День жалоби. Цього дня вшановують пам’ять солдатів Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛу), полеглих у війнах, поліцейських, а також представників інших служб безпеки, жертв терактів. День пам’яті відзначається 4 іяра за єврейським календарем проведенням загальнодержавних заходів за участі представників влади та армії, а також звуками сирен і хвилиною мовчання по всьому Ізраїлю.

26.04 – День незалежності Держави Ізраїль (Йом га-Ацмаут)

Головне державне свято Ізраїлю відзначається щорічно в пам’ять про проголошення Держави Ізраїль 14 травня 1948 р. Цього дня була підписана Декларація Незалежності Ізраїлю. Свято відзначається 5 іяра за єврейським календарем народним гулянням та феєрверками.

09.05 – Лаг ба-Омер

Юдейське свято відзначається у день смерті видатної постаті в історії юдаїзму – рабі Шимона Бар Йохая (Рамбам), який заповів вшановувати його веселощами. Святкується на 33-й день Омера (18 іяра). Сенс назви: 33-й день за Омером за лічбою днів від Песаха до Шавуоту.

19.05 – День Єрусалима (Йом-Єрушалаїм)

Свято було проголошено на честь переходу під контроль Ізраїлю східної частини Єрусалиму після Шестиденної війни (1967 р.). У ході битви за Старе місто євреям вперше за 2000 років вдалося встановити контроль над священними місцями Храмової гори. Цей день – 28 іяра за єврейським календарем – символізує історичний зв’язок єврейського народу з Єрусалимом. Святкується урочистими заходами, церемоніями біля Західної стіни.

26–27.05 – Шавуот

Цього дня Мойсей, згідно зі священними переказами, після Виходу євреїв з Єгипту отримав 10 заповідей на горі Синай. У синагозі читають сувій Тори і розповідають про те, як були даровані заповіді й укладений договір між Б-гом і єврейським народом.

27.07 – Піст Дев’яте ава (Тіш’а бе-ав)

Національний день жалоби єврейського народу – день, коли були зруйновані Перший і Другий Єрусалимські Храми, сталося вигнання євреїв з Англії (1290 р.), Франції (1306 р.), Іспанії (1492 р.) та інші трагічні події у житті єврейського народу. Звичаї цього дня вимагають суворого дотримання посту, забороняється носити шкіряний одяг, працювати, вивчати Тору, адже вона є джерелом радості.

16–17.09 – Рош га-Шана

Єврейський Новий рік, який святкують два дні поспіль осіннього місяця тішрей за єврейським календарем. Це свято називають Днем «священного зібрання», коли належить не працювати, сурмити в шофар (ріг) і здійснювати жертвопринесення. Під час святкової трапези прийнято вітати один одного побажаннями бути вписаними у «Книгу життя».

25.09 – Йом-Кіпур

День посту, покаяння і відпущення гріхів. Відзначається на десятий день місяця тішрей за єврейським календарем, завершуючи 10 днів покаяння. Згідно з Талмудом, Б-г в цей день виносить свій вердикт, оцінюючи вчинки, життя людини за весь минулий рік. Традиційно цього дня юдеї утримуються від їжі протягом 25 годин, проводячи час в посилених молитвах.

30.09–01.10 – Суккот, Свято Кущів (куренів)

Починається 15 числа місяця тішрей за єврейським календарем і триває 7 днів. У цей час за традицією здійснюють трапези (а в гарну погоду і ночують) поза домом, у курені (наметі) в пам’ять про поневіряння євреїв у Синайській пустелі під час Виходу з Єгипту. Традиційними стравами на Суккот є хала (хліб), мед, вино. Символами свята є також лулав (гілка фінікової пальми) і етрог (цитрусовий плід).

07.10 – Шміні Ацерет

Восьмий, завершальний день єврейського свята Суккот. Святкується 22 тішрея. Цей день встановлений вчителями Закону єврейського народу як окреме свято, на ньому вже не дотримуються заповідей Суккота – сидіння в наметі й піднесення лулава. Працювати суворо заборонено.

08.10 – Сімхат Тора

Свято дарування Тори, що відзначають одразу після завершення свята Суккот (в Ізраїлі – збігається з Шміні Ацерет), у країнах діаспори – на 9-й день (після Шміні Ацерет). Цього дня закінчується річний цикл читання Тори й одразу ж починається новий.

08.12 – Ханука

Свято встановлено на честь перемоги Маккавеїв (Хасмонеїв), юдейських повстанців та захисників віри, у війні з елліністичною Селевкідською імперією за національну незалежність (ІІ ст. до н. е.). Наслідком перемоги стало освячення жертовника і відновлення Храмової служби. Свято триває вісім днів, протягом яких традиційно запалюють свічки в ханукії (свічник з дев’ятьма свічками).

ХРИСТИЯНСЬКІ СВЯТА

07.01, 25.12 – Різдво Христове

Одне з головних свят, що відзначається всіма християнськими конфесіями, а також низкою держав та організаціями світу на честь дня народження Ісуса Христа, сина Б-жого. Свято завершує різдвяний піст. У переддень свята (Святий Вечір) у храмах проводиться урочиста літургія (б-гослужіння). Після служби парафіяни збираються родиною на Святу Вечерю, характерною особливістю якої є вживання 12-ти страв (за аналогією із 12-ма апостолами, послідовниками Ісуса Христа). Головна з-поміж них – це «багата кутя», яку заправляють медом, додають горіхи, родзинки тощо. Вечеря починається, коли в небі буде помічено першу зірку. Вранці на Різдво діє особливе вітання «Христос народився!», на яке відповідають «Славімо його!». У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, ходити в гості до родичів, а також колядувати.

Дві дати святкування Різдва пояснюються різними календарями (григоріанським, юліанським та новоюліанським). 25 грудня Різдво відзначають у більшості країн Європи, Африки, а також в Австралії, Індії, у Південній і Північній Америці. Україна, починаючи із 2017 р., святкує Різдво Христове двічі – 25 грудня та 7 січня, які є офіційними вихідними (на період воєнного стану ця норма Кодексу законів про працю України призупинена).

16.04 – Великдень (Пасха)

Головне християнське свято, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа. Знаменує перехід від смерті до життя, прощення гріхів й отримання Б-жої благодаті, добра і любові. Певною підготовкою до свята є дотримання вірянами протягом семи тижнів Великого Посту (саме стільки Христос провів у пустелі). Є перехідним святом (щороку дата обчислюється за місячно-сонячним календарем) та припадає на різні дні у зв’язку із використанням християнськими конфесіями того чи іншого календаря (юліанського, новоюліанського, григоріанського). Православні християни велике значення надають останньому тижню перед Великоднем. У цей тиждень випікають паски і фарбують яйця, а також дотримуються найбільш суворого посту. З вечора суботи прийнято проводити Великодню службу. Після півночі в храмах і церквах проходить урочисте богослужіння – Великодня заутреня. Освятити паски і крашанки, м’ясні продукти потрібно до сходу сонця. Після богослужіння сім’я збирається разом за одним столом. Починати трапезу прийнято з яєць. Розговівшись, прийнято відвідувати родичів і обмінюватися великодніми частуваннями – христосуватися.

04.06. – Трійця

Одне з головних християнських свят, яке символізує появу (сходження) Вс-го перед людьми в усіх трьох іпостасях в образі Святої Трійці: Б-га-Отця, Б-га-Сина та Б-га-Святого Духа. Свято Трійці також означає завершення земних справ Вс-го, які потрібні були для спасіння людства від гріха, а також тлумачиться як свято життя. Дата є перехідною і пов’язана зі святом Великодня (святкується на 50-й день після нього). У цей день православні храми проводять служби і читають молебні. Віруючі відвідують церкву, щоб поставити свічки і помолитися за здоров’я рідних і близьких, а також попросити у Бога виконання найпотаємніших бажань. Храми на Трійцю прикрашають зеленню – живі квіти і гілки молодих дерев кладуть на підлогу і прикрашають ними ікони. Віруючі приносять з собою гілочки берези або лікарських рослин, вважається, що якщо їх освятити і покласти вдома, то недуги і хвороби обійдуть сім'ю стороною.

МУСУЛЬМАНСЬКІ СВЯТА

22.04 – Ураза-Байрам

Свято розговіння, якому передує 30-денний піст у місяць Рамадан. За переказами, саме в цей час пророкові Мохаммеду скорилася Мекка й мусульманам був дарований Коран. У день Ураза-Байрам всі заборони жорсткого посту знімаються і людям дозволено подавати на стіл частування. Після ранкової колективної молитви сім’я збирається за великим столом зі святковими частуваннями. Більшу частину трапези складають м’ясні продукти і випічка, які потрібно приготувати заздалегідь. Частину страв потрібно обов’язково віддати родичам. Особлива традиція – це спеціальна милостиня в останній день посту, яку громади відправляють самим нужденним людям. У день свята прийнято ділитися стравами з бідними. Перед святом мусульмани наводять порядок в будинку, здійснюють повне обмивання і надягають найкраще вбрання. Прийнято ходити в гості до родичів і друзів, а також відвідувати могили померлих. Для мусульман – це день веселощів і свята життя, дарованого Вс-вишнім. Люди вітають один одного, вимовляючи «Ід мубарак!» (Бажаю тобі благословенного свята). У день Ураза-байрам не слід займатися домашньою роботою, сваритися і бажати поганого іншим.

29.06 – Курбан-Байрам

«Свято жертвопринесення» знаменує завершення паломництва до Мекки (хаджу), триває три-чотири дні. До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов’язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда у пам’ять про те, як пророк Авраам (у мусульман Ібрагім) хотів виконати наказ Б-га й принести йому в жертву свого єдиного сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Б-г, побачивши відданість Авраама, послав архангела з жертовним ягням і врятував сина. Готуватися до «жертвенного свята» розпочинають за 20 діб. Люди не носять багате вбрання, не стрижуться і не голяться. На стіл не ставлять складні та ситні страви. Останні 10 днів перед святом дуже важливі. Мусульмани намагаються спокутувати гріхи, роблять добрі справи, читають молитви Аллаху. Свято починається рано-вранці. Люди вмиваються, одягаються у святкове вбрання та вирушають у мечеть помолитися. Вдень вони збираються на площі на проповідь, а потім йдуть на могили померлих родичів і наводять лад. Жертвопринесення відбувається після полудня. Ввечері організовують святкову трапезу. Частину їжі зазвичай роздають нужденним, іншу залишають собі, третю віддають друзям. Обмін стравами робить святковий стіл різноманітнішим та супроводжується словами «Такаббаль Аллаху Мінна ва мінкум» (нехай візьме Аллах від вас і від нас).