Цього місяця Україна буде згадувати жертв війни. 85 років тому, 22 червня 1941 р., почалася німецько-радянська війна. Вторгнення військ Третього Райху вчергове перетворило територію України на поле запеклих боїв. Цей період став однією з найтрагічніших сторінок в історії, що супроводжувався окупацією та величезними людськими втратами…
Того року в СРСР не вірили у напад Німеччини. Люди продовжували будувати плани, по країні йшли випускні у школах, студенти їхали на літню практику. Для багатьох війна була десь далеко; це було щось, що торкнеться когось іншого. Більше того, за поширення чуток, що сіяли «паніку» або підривали віру в радянський устрій напередодні та під час війни, людей засуджували за статтею про контрреволюційну агітацію. Жодної хвилини, як вважають багато дослідників, Сталін не вірив, що Гітлер наважиться піти війною на СРСР. Адже кілька років радянська пропаганда наголошувала – Адольф Гітлер союзник. Крім того, у 1939-1940 рр. СРСР офіційно визнав та встановив дипломатичні відносини з державами гітлерівського блоку та підтримуваними ними маріонетковими урядами: Словаччиною, Маньчжоу-Го, урядом Віші у Франції.
Експонат місяця – похвальна грамота Зої Ісаївни Літинської – символ мирного життя. Цікавою є дата видачі документу – 13 червня 1941 р. Зоя народилась у сім’ї лікаря Ісая та Поліни Літинських, навчалась у середній школі № 26 м. Дніпропетровська в Амур-Нижньодніпровському районі (нині Дніпровська гімназія № 26 Дніпровської міської ради). Улітку 1941 р. дівчинка закінчила 8 клас, отримала похвальну грамоту за відмінні успіхі в навчанні і за зразкову поведінку. Буквально за дев’ять днів нацистська Німеччина розпочне нову війну…
Під час війни сім'я Літинських встигла евакуюватися з Дніпропетровська на Урал, а матір Поліни Михайлівни було розстріляно у Ботанічному саду 13-14 жовтня 1941р.