День Катастрофи відзначається щороку в Державі Ізраїль на згадку про жертв Голокосту (з івр. Шоа – Катастрофа). Повна назва звучить як «Йом га-Шоа Ве-Гаґевура» (з івр. «День пам’яті про Голокост та Героїзм»). Дата була започаткована резолюцією Кнесету (ізраїльського парламенту) від 12.04.1951 р. 27-го дня місяцю Нісан як «День пам’яті жертв Голокосту та повстання в гетто». День пам’яті було обрано невипадково: між повстанням у Варшавському гетто, що почалося в 1-й день Песаху, та Йом га-Зікарон – Днем пам’яті загиблих воїнів Ізраїлю, під час традиційної жалоби підрахунку Омера[1].
3 травня 1951 р. в Залі Голокосту на горі Сіон відбулося перше вшанування Дня пам’яті Голокосту, що супроводжувалося, зокрема, відкриттям в кібуці Яд Мордехай бронзової статуї Мордехая Анелєвича, лідера повстання у Варшавському гетто.
З метою «започаткування щорічного вшанування Катастрофи, яку нацисти та їхні пособники завдали єврейському народу, а також діянь героїзму та повстань, що були здійснені», 8 квітня 1959 р. Кнесет ухвалив Закон «про День пам’яті мучеників та героїв». Подальша поправка до закону 1961 р. вимагала закриття розважальних закладів напередодні пам’ятної дати.
Символічно, що вперше День пам’яті Голокосту та Героїзму в 1959 р. відзначили в Будинку борців гетто в кібуці Лохамеї га-Гетаот – на той час, першому в світі музею, присвяченому Голокосту та героїзму єврейського народу, що носить ім’я Іцхака Кацнельсона, видатного єврейського поета та підпільника Варшавського гетто, який загинув у таборі смерті Аушвіц.
З початку 1960-х рр. день пам’яті в Ізраїлі відбувається за певною незмінною структурою. Центральні церемонії ввечері та наступного ранку, проводяться в державному національному меморіалі Катастрофи та Героїзму «Яд Вашем» і транслюються в прямому ефірі. У присутності найвищих високопосадовців країни постраждалі та їх родичі збираються разом із широкою громадськістю, щоб взяти участь у меморіальній церемонії, в якій запалюють шість факелів – на згадку про 6 млн убитих євреїв протягом 1939–1945 рр. Наступного ранку церемонія в «Яд Вашем» починається двохвилинним звуком сирени, що лунає по всій країні. На цей час будь-яка робота припиняється; люди, які крокують вулицями, зупиняються; машини з’їжджають на узбіччя, підкреслюючи шану до померлих. Окрім меморіального центру, церемоніальні акції відбуваються в інших освітніх, просвітницьких закладах Ізраїлю. Будь-які радіо- та телевізійні програми цього дня здебільшого присвячені долі єврейського народу часів Катастрофи, наприклад особисті інтерв’ю з тими, хто вижив та ін.
Цей пам’ятний день має величезне значення для ізраїльтян і загалом єврейського народу по всьому світу, адже важливість збереження пам’яті про жертв Катастрофи в часи викликів, передовсім – для Держави Ізраїль є цілком зрозумілою.
Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» приєднується до пам’ятного дня. Пам’ятаємо. Ніколи знову. לעולם לא עוד
[1] Згідно Торі, обов’язковий усний підрахунок тривалістю в 49 днів потрібно проводити між святами Песах та Шавуот. Цей відрахунок символізує духовну підготовку та очікування дарування Тори, наданої Б-гом на горі Синай на початку місяця сіван (прим.).