Цього року минає 80 років від часу проведення Потсдамської конференції. Вона проходила із 17 липня до 2 серпня 1945 р. в палаці Цецилієнгоф у Потсдамі (Німеччина). На конференції обговорювалися питання повоєнного устрою Європи після Другої світової війни. Потсдамська конференція визначила напрямок розвитку Європи на десятиліття вперед. На конференції були присутні лідери: США – президент Гаррі Трумен; прем’єр-міністри Великої Британії – Вінстон Черчилль, Клемент Еттлі (після виборів 26 липня 1945 р.); СРСР – Голова Ради народних комісарів Йосип Сталін.
Центральним на конференції було питання про подальшу політику щодо Німеччини. Лідери трьох держав ухвалили, що в період окупації, незважаючи на поділ Німеччини на чотири окупаційні зони (американську, британську, французьку та радянську), вона розглядатиметься як єдине економічне й політичне ціле. Міжнародно-правовий статус міста Берліна визначено як місце розташування верховного органу влади чотирьох союзників у повоєнній Німеччині – Контрольної ради. У майбутньому – запланували провести в країні загальні вибори та підписати з Німеччиною мирний договір.
За рішенням Потсдамської конференції, у всіх окупованих зонах повинна провадитися одна політика щодо німецького населення. Її метою проголошувалося цілковите роззброєння та демілітаризація Німеччини, ліквідація всіх нацистських і військових організацій та інституцій, допомога німецькому народові у створенні демократичної держави. У галузі економіки мали бути ліквідовані німецькі монополії, уся промисловість здатна служити воєнним цілям. Особливо серйозним було порушення Радянським Союзом рішення конференції щодо німецького питання. Уже в 1946 р. в радянській зоні Німеччини була створена т. зв. народна поліція, котра жила у казармах і була по суті новою німецькою армією.
Конференція ухвалила, що засобом економічного роззброєння та демілітаризації Німеччини стануть репарації у вигляді демонтажу промислових підприємств і передачі їхнього устаткування країнам, які найбільше постраждали від нацистської агресії. Головних воєнних злочинців – вище політичне та військове керівництво нацистської Німеччини, винне у розв’язанні війни та порушенні міжнародних законів ведення війни, – було ухвалено передати Міжнародному військовому трибуналу. За рішенням конференції, Німеччина мала передати Польщі східні території до річок Одер та його притоку Нейсе. Східну Пруссію було поділено між Радянським Союзом і Польщею.
Потсдамська конференція мала дуже важливе міжнародне значення. Вона врегулювала найскладніші міжнародні проблеми, пов’язані з ліквідацією наслідків війни в Європі, продемонструвала можливість досягнення єдності держав антигітлерівської коаліції в мирний час, як і в роки війни. Рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи і протягом тривалого часу допомагали вирішувати найскладніші міжнародні проблеми.