Серед видатних особистостей, які пов’язані з Дніпром, є широковідомі громадські діячі, представники бізнесу, науки і мистецтва. Проте, є й такі, чиє ім’я, на жаль, мало відоме у рідному місті.
Радянська адвокатка і правозахисниця, американська письменниця-мемуаристка і радіоведуча передач на правозахисні теми. Відома своєю участю в судових процесах 1960-х – початку 1970-х рр. над радянськими дисидентами. Член Московської Гельсінської групи з 1989 р. Це все про Діну Камінську.
Діна Камінська народилася 13 січня 1919 р. у Катеринославі. Батьки, Ісаак Юхимович і Ольга Карлівна Камінські, походили з бідних провінційних єврейських сімей. Попри матеріальний стан батько і старша сестра стали юристами, що, у свою чергу, значно вплинуло на вибір професії Камінської. У 1937 р. вступила до Московського юридичного інституту. Після його закінчення у 1941 р. почала адвокатську діяльність. Була членкинею Московської міської колегії адвокатів. Камінській випала роль своєрідної піонерки інституту радянської адвокатури, адже закон, що легітимізував статус адвоката в юстиції СРСР, з’явився в роки її студентського життя (постанова РНК СРСР від 16.08.1939 р.), тобто за два роки до початку професійної кар’єри.
Камінська захищала серед інших Володимира Буковського (справа про демонстрації 22.01.1967), Юрія Галанскова («процес чотирьох», 1967), Мустафу Джемілєва та Іллю Габая (1969–1970). Її промови переписували і передруковували на домашніх друкарських машинках, як і десятки інших заборонених книг. Так, в самвидаві вийшли її промови «Правосуддя чи розправа?», «Процес чотирьох», «Полудень» і «Ташкентський процес». З 1971 р. Камінську перестали допускати до участі у політичних процесах.
У 1977 р. під загрозою арешту разом з чоловіком Костянтином Сімісом, відомим радянським правознавцем, була змушена емігрувати до США. Вже в еміграції Камінська написала книгу «Записки адвоката» і була ведучою передач на правозахисні теми на радіостанціях «Свобода» та «Голос Америки».
Діна Камінська померла 7 липня 2006 р. у Фолс-Черч, штат Вірджинія, США.