Після поділів Польщі та приєднання до Російської імперії наприкінці XVIII ст. земель Правобережної України та Білорусі, підданими російських монархів стали 800 тисяч євреїв – найбільша у Європі єврейська громада. Російська влада провадила дискримінаційну політику щодо цієї категорії нових підданих. Для євреїв було запроваджено Смугу осілості – визначено місцевості, за межами яких євреям заборонялося оселятися без спеціального дозволу. На українських землях до межі осілості увійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Полтавська губернії. Остаточно, її статус було закріплено указом 1804 р.

У межах Смуги осілості існувала особлива форма єврейських поселень – ште́тли. Це були невеликі містечка, в яких євреї складали більшість населення. Представлені у даному блоці мультимедійний бокс та колаж дозволяють уявити атмосферу життя єврейської громади штетлів. Ці поселення були окремим єврейським простором, замкнутим і самодостатнім щодо релігії й культури, але, водночас, тісно пов’язаним із навколишнім світом. У Російській імперії існування штетлів обумовлювалося, в першу чергу, забороною на проживання євреїв у сільській місцевості. Тож, таке містечко було перенаселеним «глухим місцем», із якого нікуди було переїхати у пошуках кращої долі. Зображення на колажі дозволяють уявити вигляд штетлу та його мешканців, відчути провінційний плин тамтешнього життя. Одним із традиційних занять мешканців містечок була торгівля. Ліворуч Ви можете побачити ваги кінця ХІХ – початку ХХ ст., якими послуговувалися тогочасні торговці. Праворуч стоїть швацька машинка відомої марки «Зінгер», експонат, пов’язаний з представниками іншої популярної серед євреїв професії – кравцями.

У перенаселеному містечку важко було знайти засоби для існування кожному з його мешканців. Тож, у штетлах та містах були засновані організації, які надавали допомогу нужденним. Вони існували з пожертв членів громади, заможних людей, коштів, що виділялися на благодійність купецькими і ремісничими організаціями. Близько 20 % мешканців штетлів існували тільки завдяки таким пожертвам.

Також штетли були центрами зародження та поширення хасидизму. У деяких із них існували ієшиви – єврейські релігійні навчальні заклади, де збиралися послухати шанованих законовчителів. По штетлах роз’їжджали зі своїми проповідями магіди (проповідники).