Музика східноєвропейського єврейства розвивалася під потужним впливом хасидського руху. Піднесена молитва, що супроводжується співами і танцями, стала важливою частиною ритуалу. Через заборону гри на музичних інструментах під час свят, зокрема Шабба́ту, було створено особливу «інструментальну» манеру співу, що відтворював звучання ударних інструментів. Хасидська музика породила жанр пісні без слів – ні́гун.
Проявом єврейської народної музичної культури Східної Європи було мистецтво кле́змерів. Це музиканти, які грали в невеликих ансамблях, найчастіше – на весіллях. Такі гурти були в усіх штéтлах. Прямо перед Вами – інструменти класичного клéзмерського ансамблю.
Наприкінці XIX-го століття в Російській імперії виник рух за вивчення єврейського фольклору й розвиток професійної музичної творчості, який очолив Юлій (Йоéль) Е́нгель. Разом із письменником і етнографом Семеном Анським та фольклористом Зіновієм Кі́сельгофом вони записали низку єврейських пісень на воскові́ валики Е́дісона. Уявлення про це надають матеріали у вітрині позаду Вас.
Ліворуч Ви бачите піаніно, що належало родині Зéліка Циру́льника: усі його діти та онуки займалися музикою. Історія інструменту нараховує близько 100 років – саме тоді фортепіано музичної майстерні Йо́ганна Го́тліба Фо́геля було придбано родиною Цирульник. Поруч можна побачити ще одне старовинне піаніно німецького виробництва Йо́рцай, що належало родині відомого волонтера, громадського діяча Павла Хаза́на.
Розвиток єврейської музики продовжився і досягнув свого апогею у ХХ-му столітті з появою на українських терéнах таких талановитих музикантів як Володимир Го́ровиць, Леонід Ко́ган, Григорій П’яти́горський, Давид О́йстрах. Цим та іншим видатним особам присвячені матеріали експозиції.
Одним із найвидатніших скрипалів минулого століття був уродженець міста Катеринослав-Дніпро Леонід Ко́ган. Його репертуар включав усю відому скрипкову музику, а також твори сучасних композиторів, з якими він гастролював по всьому світу. В експозиції можна побачити присвячені йому матеріали: світлини, афіші, статуетку у вигляді віолончелі – приз, яким нагороджують талановитих скрипалів та віолончелістів у фіналі конкурсу імені Когана, започаткованого саме на батьківщині музиканта – у Дніпрі. Гру талановитого скрипаля можна почути в інфобоксі номер 3, де він виконує одну з партій в 13-ій симфонії Дмитра Шостако́вича, написаної на основі творів Євгена Євтушéнка, зокрема поеми «Бабин Яр».
